МКъТУ-м ишIэныгъэлэжьхэр агъэшIуагъэх
Мыекъопэ къэралыгъо технологическэ университетым урысые шIэныгъэм и Мафэ фэгъэхьыгъэ торжественнэ зэхахьэу щыкIуагъэм профессорскэ-кIэлэегъэджэ купхэмрэ студентхэмрэ щагъэшIуагъэх, илъэс пчъагъэхэм къакIоцI щытхъу пылъэу наукэм фэлажьэхэрэр бгъэхалъхьэхэмкIэ къыхагъэщыгъэх.
МКъТУ-м иректорэу Къуижъ Саидэ мэфэкI зэхахьэм хэлэжьагъ. Iофтхьабзэр зезыщагъэр шIэныгъэ IофшIэнымкIэ ыкIи инновационнэ хэхъоныгъэхэмкIэ проректрэу Татьяна Овсянниковар ары.
— Сыгу къыздеIэу тиуниверситет ипрофессорскэ-кIэлэегъэджэ купымрэ шIэныгъэлэжьхэмрэ сафэгушIо! Тиапшъэрэ еджапIэ шIэныгъэм ылъэныкъокIэ IофшIэгъэ 14 щытэгъэцакIэ, етIани ахэр лъэшэу зэтекIых: мэкъу-мэщым къыщегъэжьагъэу IT-технологиехэмкIэ ухыжьыгъэхэу. Пшъэрылъыбэ зэрэтиIэм, ахэр къызэрэддэхъухэрэм яшIуагъэкIэ тиобществэ ищыIэкIэ-псэукIи нахьышIу мэхъу, — игущыIэхэм къащыхигъэщыгъ МКъТУ-м иректорэу Къуижъ Саидэ.
МэфэкI зэхахьэм хэлэжьагъэх егъэджэн IофшIэнымкIэ проректорэу Людмила Задорожнаяр, ныбжьыкIэ политикэмкIэ проректорэу БрантIэ Мурат, цифровизациемкIэ проректорэу Дмитрий Игнатовыр, административнэ-хъызмэт IофшIэнымкIэ проректорэу Пэрэныкъо Аслъан ыкIи факультетмэ ядеканхэр, студентхэр, МКъТУ-м и Студенческэ шIэныгъэ обществэ илIыкIохэр.
Студентхэр шIэныгъэ-ушэтэкIо IофшIэным хэщэгъэнхэм пае университетым шIэныгъэ кружокхэр къыщызэIуахыгъэх, ахэмэ лъэныкъо зэфэшъхьафыбэ къызэлъаубыты: «Хьисапыр», «Радиоэлектроникэр ыкIи робототехникэр», «ШIэныгъэ ушэтыным ишапхъэхэр», «Практическэ хирургиер», «ЧIыгу Iофыр», «Офтальмологиер» ыкIи нэмыкIхэр.
Лечебнэ факультетым икружокхэу «ШIэныгъэ ушэтыным ишапхъэхэр» ыкIи «Практическэ хирургиер» зыфиIохэрэм яIофшIэн къатегущыIагъэх лечебнэ факультетым идекан игуадзэу ГъукIэлI Асиетрэ кружокым ипащэу Ирина Синельниковамрэ.
«ШIэныгъэ лъапсэ зиIэ хэутыгъэр» зыфиIорэ номинацием пае «хьацIэ-пIацIэхэр ыкIи мыхьацIэ-пIацIэхэр» зыфиIорэ Iэпэрытхыр МКъТУ-м ландшафтнэ архитектурэм ыкIи мэз Iофым икафедрэ идоцентэу Алексей Бабинымрэ Федеральнэ къэралыгъо бюджетнэ гъэIорышIапIэу «Кавказскэ къэралыгъо заповедникэу» Х.Г. Шапошниковым ыцIэ зыхьырэм инаучнэ IофышIэ шъхьаIэу С.А. Трепетымрэ зэгъусэхэу агъэхьазырыгъ. Университетым ифинансовэ IэпыIэгъукIэ Iэпэрытхыр къыхаутыгъ.
«Техническэ шIэныгъэхэр» зыфиIорэ лъэныкъомкIэ университетым инаучнэ купмэ агъэхьазырыгъэ проектхэр шIэныгъэ-ушэтэкIо проектхэм язэнэкъокъу хэлэжьагъэх. Проектхэу текIоныгъэ къыдэзыхыгъэхэр: «Адыгэ Республикэм хэушъхьафыкIыгъэу щагъэхьазыррэ гъомлапхъэхэр псауныгъэ къэзытыхэрэм алъапс: хабзэхэр, технологиехэр ыкIи ахэр зэрящыкIагъэхэр» зыфиIорэр, ащ инаучнэ пащэр техническэ шIэныгъэхэмкIэ докторэу Хьаткъо Зурет; «Адыгэ Республикэм къыщыкIыхэрэр агъэфедэхэзэ псы къыкIэфыгъэхэм ыкIи псы къыкIэфыгъэхэр зыхэлъ шъонхэм ярецептурэ ыкIи ятехнологиехэр гъэхьазырыгъэнхэр, экологиер зыщыдэй шъолъырхэм аIэкIэгъэхьэгъэнхэр» зыфиIорэр, ащ инаучнэ пащэр техническэ шIэныгъэхэмкIэ докторэу Сихъу Хьазрэт; «Пхъэшъхьэ-мышъхьэхэм ыкIи цумпэ лъэпкъхэм, джащ фэдэу къэкIыхэрэм яуц-техническэ хэгъэкIым ультразвукыр рахьылIэзэ къыдэгъэкIыжьыгъэныр, алкоголь зыхэмыт бальзамхэм якъыдэгъэкIынкIэ линейкэр гъэпсыгъэныр» зыфиIорэр, ащ инаучнэ пащэр техническэ шIэныгъэхэмкIэ кандидатэу Тазэ Зарет.
«Мэкъу-мэщ шIэныгъэхэр» зыфиIорэ лъэныкъомкIэ зыдырагъэштэгъэ проектхэр: «Къужъым игенофонд агробиологическэ ыкIи хъызмэт уасэу иIэхэмкIэ, ар Къыблэ Урысыем селекционнэ IофхэмкIэ зэрэщагъэфедэрэр» зыфиIорэр, ащ инаучнэ пащэр мэкъу-мэщ шIэныгъэхэмкIэ докторэу Ирина Бандуркэр; «КъохьэпIэ Кавказым икъыблэ-къушъхьапэкIэ щыIэ чIыгу чIыпцIэм гъэбэжъоу къытырэм хэгъэхъогъэным пае биоресурсхэмрэ агротехнологиехэмрэ зэрадэлажьэхэрэм итеориерэ зэрэхъурэ шъыпкъэмрэ»
зыфиIорэр, ащ инаучнэ пащэр мэкъу-мэщ шIэныгъэхэмкIэ докторэу Мамсыр Нурбый; «Разработка современных концепций благоустройства и озеленения урбанизированной среды южных регионов» зыфиIорэр, ащ инаучнэ пащэр мэкъу-мэщ шIэныгъэхэмкIэ кандидатэу Наталья Трушевар; «Научный и инновационный потенциал выращивания эфиромасличных и лекарственных растений с целью создания непрерывного медоносного и сырьевого конвейера» зыфиIорэр, ащ инаучнэ пащэр биологие шIэныгъэхэмкIэ кандидатэу Шъао Жанна.
«Естественнэ-шIэныгъэ лъэныкъомкIэ» балл пчъагъэу ищыкIагъэхэр изыгъэкъугъэхэр: «Исследование репродуктивной функции у женщин после операции на матке» зыфиIорэр, научнэ пащэу ащ иIэр медицинэ шIэныгъэхэмкIэ докторэу Виктория Попандопуло; «Исследование особенностей влияния биомеханических показателей фиброзной оболочки глаза на диагностику, мониторинг и прогноз течения различных клинических форм глаукомы и офтальмогипертензии» зыфиIорэр, ащ инаучнэ пащэр медицинэ шIэныгъэхэмкIэ кандидатэу Анастасия Апостоловар.
«Социальнэ-гуманитарнэ шIэныгъэхэр» зыфиIорэ лъэныкъом проектэу «Единое интеллектуальное информационное пространство региона как фактор его устойчивого и эффективного развития» зыфиIорэм дырагъэштагъ, ащ инаучнэ пащэр техническэ шIэныгъэхэмкIэ докторэу Николай Лябах.
МКъТУ-м иректор игрант къыдэхыгъэнымкIэ университетым щеджэхэрэм апае шIэныгъэ-ушэтэкIо IофшIэнымкIэ зэнэкъокъоу зэхащагъэм щытекIуагъэхэр: «Техническэ шIэныгъэхэр» зыфиIорэ лъэныкъомкIэ мэкъу-мэщ технологиехэмкIэ факультетым истуденткэу Ульяна Митрофановар, ащ проектэу «Пчэныщэм хэшIыкIыгъэ шъоным, къоепсым ыкIи мыIэрысэ пектиновэ экстрактым ярецептурэ ыкIи ятехнологие гъэнэфэгъэныр» зыфиIорэр къыгъэлъэгъуагъ; технологическэ факультетым истуденткэу Диана Бужкор, ипроектыр — «Адыгэ къое пытэу «Матэр» агъэфедэзэ тортым ирецептурэрэ технологиехэмрэ гъэнэфэгъэныр» зыфиIорэр.
«Медицинэ шIэныгъэхэр» зыфиIорэ лъэныкъомкIэ фармацевтическэ факультетым истудентхэу Малика Бабоевар ыкIи Шэуджэн Дианэ яшIэныгъэ ушэтынэу «КIэлэцIыкIухэм апае къаугъоирэ Iэзэгъу уцхэм ящынэгъончъагъэ ыкIи ахэм шIуагъэу къатырэр» зыфиIорэр къыхагъэщыгъ.
«Производственнэ аптекэм иамалхэр къызфагъэфедэзэ кIэлэцIыкIумэ апае Iэзэгъу уцхэм яформэу агъэхьазырхэрэр ушэтыгъэнхэр» зыфиIорэ проектымкIэ Данил Дьяковыр атекIуагъ.
«Естественнэ шIэныгъэхэр» зыфиIорэ лъэныкъомкIэ мэкъу-мэщ технологиехэм яфакультет истудентхэу Мария Молчановар ыкIи Дмитрий Мановыр къыхагъэщыгъэх.
Университетым и Студенческэ научнэ обществэ зегъэушъомбгъугъэнымкIэ чанэу Iоф зэрашIагъэм пае къыхагъэщыгъэхэр: НатIэкъо Дарин, Анна Педан, Ангелина Васильевар, Диана Магулян ыкIи Дарья Федько.
Ащ фэшъхьафэу, мэфэкI мафэм епхыгъэу къыхагъэщыгъэх дунэе, урысые ыкIи апшъэрэ еджапIэхэм яолимпиадэхэм, зэнэкъокъухэм, къэгъэлъэгъонхэм, форумхэм, интернет-чемпионатхэм ащытекIуагъэхэр.
Гъомлэпхъэ технологиехэм ыкIи биотехнологиехэм алъэныкъокIэ апшъэрэ гъэсэныгъэ зэзыгъэгъотыхэрэм апае квалификационнэ IофшIэнхэр ягъэтхыгъэнхэмкIэ Урысые зэнэкъокъум, я V-рэ Дунэе-ушэтэкIо зэнэкъокъоу «Анахь шIэныгъэ статья дэгъоу 2023-рэ илъэсым атхыгъэр» зыфиIорэм, Центр-Инвест Банкым зэхищэгъэ зэнэкъокъоу «Умная стипендия» зыфиIорэм ащытекIуагъэр Кудайнэт Саид.
ПщэрыхьанымкIэ Урысые зэнэкъокъум щытекIуагъэр Сарин Карапетян;
Дунэе олимпиадэу «ПшIэным игъу» зыцIэм, шIэныгъэ IофшIэнхэм я Урысые зэнэкъокъоу «Оценка уровня ИКТ-компетентности современного студента» зыфиIорэм ащытекIуагъ, Урысые олимпиадэу «ШIэныгъэм иуахътэм» идисциплинэхэу «Осэгъэуцуныр» ыкIи «Статистикэр» зыфиIохэрэмкIэ призер хъугъэ Дарья Душенькинар;
ШIэныгъэ IофшIэнхэмкIэ Урысые зэнэкъокъоу «Непэрэ студентым и ИКТ-шапхъэр зыфэдэр» зыфиIорэм, Дунэе онлайн-олимпиадэу «Экономикэм ылъэныкъо шъхьаIэхэр» зыцIэм, Урысые олимпиадэу «ШIэныгъэм иуахътэм» идисциплинэу «Предпринимательскэ IофшIэным изэхэщэным», Урысые олимпиадэу «ШIэныгъэм иуахътэм» идисциплинэу «Финансхэмрэ кредитымрэ» зыфиIорэм текIоныгъэхэр къащыдэзыхыгъэр Виктория Таравковар ары;
Студентмэ яушэтын IофшIэнхэмкIэ Урысые зэнэкъокъоу зэхащэгъагъэм, Урысые олимпиадэу «Урысые Федерацием хэбзэIахьыр зэрэщытыралъхьэрэр» зыфиIорэм ащытекIуагъэр Мария Кагарлыцкаяр ары;
Гъэсэныгъэ ыкIи шIэныгъэ организациехэм яныбжьыкIэ я XVIII-рэ Урысые зэнэкъокъум анахь IофшIэгъэ дэгъоу «Сихэбзэгъэуцу гукъэкIыр» зыфиIоу Вячеслав Езуговым ытхыгъэр къыщыхагъэщыгъ ыкIи текIоныгъэр къыфагъэшъошагъ;
Модэм и Дунэе зэнэкъокъоу «Модэм и Дунэе ассамблееу бжыхьэ-2023-рэ» зыфиIорэм ыкIи дизайнер ныбжьыкIэхэм яшъолъыр зэнэкъокъоу «Стильный акцент» зыцIэм ащытекIуагъэр ыкIи дизайнер ныбжьыкIэхэмрэ модельерхэмрэ я Дунэе зэнэкъокъоу «Подиум-2023-рэ» зыфиIорэм ипризер хъугъэр Анна Горковенко;
НыбжьыкIэ проектхэм я Урысые зэнэкъокъоу «Уигухэлъ факIу» ыкIи YugBuild 2023 — дунэе архитектурнэ-псэолъэшI къэгъэлъэгъонэу Рама Стасым, Урысые студенческэ олимпиадэу сэнэхьатэу «Къэлэ псэолъэшIыныр ыкIи хъызмэтыр» зыфиIорэмкIэ зэхащагъэм текIоныгъэхэр къащыдихыгъ Фарида Мстоевам;
«Физическэ пIуныгъэм итеориерэ иметодикэрэ» зыфиIорэ дисциплинэмкIэ Урысые олимпиадэу зэхащэгъагъэм щытекIуагъ ыкIи Урысые студенческэ онлайн-олимпиадэу «Физическэ культурэмрэ спортымрэ къэбзэныгъэ лъапсэу яIэр» зыфиIорэм ипрезер хъугъэ Алена Бударинар.
Гъэхъагъэу ашIыгъэхэм, щытхъоу къалэжьыгъэхэм афэшI зэкIэмэ тафэгушIо, тапэкIэ джыри творческэ лъэгапIэхэм анэсынхэу, шIэныгъэм ылъэныкъокIэ текIоныгъакIэхэр къадахынхэу тафэлъаIо!